22 вересня 2026 року Рада ЄС ухвалила рішення продовжити на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року — дію індивідуальних санкцій проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі списку виключили двох фізичних осіб, яких дипломатичні джерела ідентифікують як російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова, а ще одну фізичну особу, одну юридичну особу та трьох померлих осіб прибрали в межах перегляду.
Позиція Латвії та подальші кроки
За даними латвійського уряду, країна була єдиною в ЄС, яка до останнього наполягала на збереженні санкцій проти Усманова та Фрідмана. Латвія утрималася під час ухвалення рішення Ради ЄС і запровадила проти цих двох осіб власні національні санкції. Уряд доручив Міністерству закордонних справ підготувати необхідні документи та юридичні підстави для їхнього впровадження. Прем’єр-міністр Андріс Кулберг заявив, що Рига не погоджується з виключенням двох бізнесменів, але вважає продовження обмежень щодо понад 2 600 людей та організацій на три роки важливішим результатом.
Реакція України та контекст рішення
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав рішення щодо виключення Усманова та Фрідмана «ганебним і невиправданим» і закликав країни ЄС запровадити проти них власні національні санкції. Санкції проти цих осіб ЄС запровадив у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну; обмеження передбачали заборону на в’їзд до ЄС і замороження активів. Чинні обмежувальні заходи поширюються на понад 3000 фізичних та юридичних осіб.