Реєстр нотаріусів України: де шукати і як не помилитися
Реєстр нотаріусів України — це офіційна онлайн-база Міністерства юстиції, у якій станом на початок серпня 2026 року можна знайти близько 6 800 чинних нотаріусів та 1 100 державних нотаріальних контор. База працює без реєстрації, у ній видно ПІБ, номер свідоцтва, робочу адресу, контакти та дату видачі права на зайняття нотаріальною діяльністю. Якщо ви готуєте угоду купівлі-продажу нерухомості, оформлюєте спадщину, довіреність чи шлюбний договір, перевірка за реєстром — це перший фільтр, який відсіює шахраїв і «чорних» посередників.
Кілька років тому в Україні діяв паперовий реєстр, доступний лише в приміщенні обласного управління юстиції. З 2014 року, після кількох хвиль реформи, базу перевели в онлайн, а з 2017-го дані оновлюються щотижня. Нині система складається з двох частин: відкритого пошукового сервісу для громадян та внутрішньої системи нотаріального діловодства, куди заносять кожен підписаний акт. Саме тому навіть через десять років після переведення в цифру база даних залишається головним джерелом правди.
У цій статті розберемо, де саме шукати нотаріуса за прізвищем і номером свідоцтва, як відрізнити державного нотаріуса від приватного, на що дивитися перед підписанням документа і куди скаржитися, якщо щось пішло не так. Тут буде конкретний алгоритм, а не загальні фрази про «важливість перевірки».
Як влаштований реєстр і що в ньому можна знайти
Загальнодоступна частина реєстру — це пошуковий сервіс на сайті Міністерства юстиції. Він показує лише тих нотаріусів, які мають чинне свідоцтво і станом на сьогодні не зупинили діяльність. Тимчасові зупинення, відсторонення за дисциплінарним провадженням і випадки анулювання свідоцтва також відображаються в картці фахівця — але у вигляді окремої позначки, а не видалення запису. Це зроблено, щоб історичні записи про укладені раніше договори залишались чинними.
База оновлюється в середньому раз на 3–7 днів. Якщо ви перевірили нотаріуса в понеділок, а в середу він подав заяву на зупинення діяльності, у реєстрі це з’явиться не миттєво, а протягом тижня. Це нормальне вікно затримки, яке закладене в регламенті оновлень. Для більшості угод це не проблема, але якщо ви готуєте велику операцію, наприклад купівлю квартири на мільйони гривень, доцільно перевірити дане джерело двічі з інтервалом у 5–7 днів.
Які поля є в картці нотаріуса
Стандартна картка містить такі відомості:
- Прізвище, ім’я, по батькові — повністю, без скорочень.
- Номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (формат «НК-XXXXX»).
- Дата видачі свідоцтва і строк його дії.
- Тип: приватний нотаріус чи державна нотаріальна контора.
- Робоча адреса і номер робочого місця (контори).
- Контактний телефон і, у більшості випадків, електронна пошта.
- Інформація про зупинення діяльності чи дисциплінарне провадження, якщо такі є.
Що в реєстрі не побачите
Сервіс навмисно не містить: паспортних даних нотаріуса, номера його особистого мобільного, графіка відпусток, вартості послуг і переліку вже укладених угод. Це свідома політика захисту персональних даних, передбачена статтею 6 Закону «Про захист персональних даних». Тому не варто дивуватися, що в картці є лише робочі контакти — реєстр не є візиткою, а лише інструментом перевірки правового статусу.
Покрокова інструкція: як перевірити конкретного нотаріуса
Нижче — алгоритм, який працює на початок 2026 року. У разі зміни інтерфейсу структура полів залишається тією самою: ПІБ, регіон, номер свідоцтва, статус.
Крок 1. Зайти на офіційний портал
Відкрийте сайт Міністерства юстиції та в розділі «Нотаріат» оберіть «Реєстр нотаріусів». Альтернативний шлях — через портал «Законодавство України»: зверху є пошуковий рядок, куди вводять назву реєстру. Зверніть увагу на адресний рядок: справжній домен закінчується на «minjust.gov.ua». Сторонні сайти-клони часто містять ті ж дані, але без актуальних оновлень, і це класична пастка для людей, які поспішають.
Крок 2. Обрати пошуковий параметр
Є три основні сценарії пошуку: за прізвищем, за номером свідоцтва і за адресою. Якщо ви хочете перевірити конкретну людину, вводити повне ПІБ обов’язково — навіть часткове співпадіння видає кілька карток, і ви ризикуєте переплутати двох фахівців з однаковим прізвищем. За номером свідоцтва пошук точніший, але цей номер треба знати заздалегідь: його ставлять у договорах, на печатках і в квитанціях.
Крок 3. Звірити ключові поля
Після того, як система видала картку, уважно перегляньте три речі: статус («чинний» чи «зупинений»), дату останнього підтвердження повноважень і збіг ПІБ у реєстрі з паспортом нотаріуса, який ви бачите на прийомі. Розбіжність хоча б в одному з цих пунктів — привід поставити додаткові запитання перед підписанням угоди.
Крок 4. Зберегти підтвердження
Зробіть скріншот картки з датою пошуку або збережіть PDF-роздруківку. У разі судового спору саме цей скріншот дозволить довести, що на момент угоди нотаріус мав чинне свідоцтво. Бажано зберігати файл у хмарі, щоб він не пропав разом з ноутбуком.
Крок 5. Перевірити другу «глибину»
Якщо угода серйозна, варто перевірити ще й реєстр дисциплінарних проваджень. Там фіксують чинні стягнення: попередження, догани, зупинення діяльності за порушення. Цей реєстр веде Нотаріальна палата України. Погоджене подружжя, обидві сторони угоди мають право переглядати ці дані вільно.
| Сценарій угоди | Що перевіряти в реєстрі | На що звертати увагу |
|---|---|---|
| Купівля-продаж квартири | Статус, адресу контори, відсутність дисциплінарних стягнень за останні 3 роки | Збіг ПІБ і номера свідоцтва на печатці та в картці |
| Оформлення спадщини | Чинність свідоцтва і спеціалізацію (не всі нотаріуси працюють із спадковими справами) | Наявність окремого дозволу на ведення спадкових справ у приватного нотаріуса |
| Договір дарування, довіреність | Базовий статус і термін дії свідоцтва | Чи не належить нотаріус до того ж району, де зареєстрований об’єкт (для окремих категорій угод) |
| Шлюбний договір | Досвід роботи з сімейним правом, статус | Чи має нотаріус приватну практику, адже державні контори рідко беруть такі угоди |
Приватний нотаріус, державний нотаріус і тимчасовий виконувач: у чому різниця
Поле «Тип» в картці — це не формальність. Від нього залежить і юридична сила документа, і порядок оскарження, і вартість послуг. Плутанина трапляється часто: клієнти вважають, що державний нотаріус «надійніший», а приватний — «швидший», але насправді їхні повноваження ідентичні з точки зору закону. Різниця — у формах власності та підзвітності.
Приватний нотаріус
Це фізична особа, яка отримала свідоцтво і зареєструвала робоче місце контори. Усі державні гарантії на його діяльність поширюються, але відповідальність за помилки він несе особисто, зокрема своїм майном. Практика охоплює всі види угод, окрім тих, що прямо закріплені за державними конторами (наприклад, видача дублікатів втрачених документів, де оплачується держмито). Приватники частіше спеціалізуються: один працює переважно з нерухомістю, інший — з корпоративним правом. Це варто враховувати під час вибору.
Державна нотаріальна контора
Це юридична особа державної форми власності. Працює у складі районного управління юстиції або міського нотаріального архіву. Документи мають ту саму юридичну силу, але вартість послуг часто нижча через фіксовані тарифи на окремі дії. Державні контори зручні для оформлення спадщини, де потрібен доступ до архівних записів, і для угод, де одна сторона — державний орган.
Тимчасовий виконувач обов’язків
Запис у реєстрі може містити позначку «виконувач обов’язків нотаріуса». Це фахівець, який тимчасово веде практику після відходу попередника. Повноваження обмежені строком, зазвичай до 6 місяців, і на кожну угоду потрібен додатковий дозвіл Нотаріальної палати. Якщо ви бачите такий статус — це не привід відмовлятися від угоди, але варто уточнити причину заміни і чи немає обмежень за типом правочину.
| Ознака | Приватний нотаріус | Державна контора | Тимчасовий виконувач |
|---|---|---|---|
| Хто власник робочого місця | Нотаріус особисто | Держава в особі Мін’юсту | Залежить від підстави заміни |
| Відповідальність за помилки | Особисто, майном | Держава, через управління юстиції | Розподілена між нотаріусом і палатою |
| Вартість послуг | Вільний ринок, але в межах рекомендованих ставок палати | Фіксовані тарифи на частину дій | Як у попередника або за домовленістю |
| Спектр угод | Усі, окрім виключно державних | Усі, включно з архівними довідками | Залежить від дозволу палати |
На що звернути увагу, щоб не потрапити на шахрая
Реєстр відсіює найочевидніші випадки, але не всі. Шахраї вміють підробляти печатки, наймати справжніх нотаріусів «на годину» і навіть орендувати чужі кабінети. Тому одна лише наявність ПІБ у базі — це необхідний, але не достатній фільтр. Додайте ще кілька перевірок.
Перевірка печатки і свідоцтва
На печатці нотаріуса має бути його ПІБ повністю, номер свідоцтва і назва контори. Інформація на печатці повинна збігатися з карткою в реєстрі до коми. Якщо на печатці інше місто або інший номер — це підстава зупинитися і уточнити.
Перевірка робочої адреси
Адреса в реєстрі — це юридична адреса контори, тобто місце, де зберігаються ваші документи і куди можна прийти звернутися після угоди. Якщо вас кличуть підписати документ у кав’ярні, коворкінгу чи готельному номері — це червоний прапорець. Закон прямо дозволяє вчиняти нотаріальні дії лише в приміщенні контори або, у виняткових випадках, за виїздом нотаріуса, зафіксованим у журналі.
Перевірка ціни
У 2026 році ринковий діапазон за угодами з нерухомістю — від 0,5% до 2% від суми договору за роботу нотаріуса, плюс обов’язкові платежі (держмито, оцінка, реєстрація). Якщо вам пропонують «все за 500 гривень» або, навпаки, «5% за терміновість» — це привід переглянути умови. Занизька ціна свідчить про «схемну» угоду, зависока — про намагання скористатися вашою непоінформованістю.
Перевірка страховки
Кожен нотаріус зобов’язаний мати чинний договір страхування професійної відповідальності. Номер поліса не вказується у відкритому реєстрі, але ви маєте право попросити копію. Якщо нотаріус відмовляє — це не протизаконно, але привід задуматися. Страховка покриває ваші збитки у випадку професійної помилки, і це реальний фінансовий захист.
- Збіг ПІБ у реєстрі, на печатці та в паспорті нотаріуса.
- Робоча адреса збігається з фактичним місцем підписання.
- Ціна послуг у межах ринкових орієнтирів, без «секретних» доплат.
- Страховий поліс професійної відповідальності чинний.
Як діяти, якщо нотаріус «зник» із реєстру
Зникнення із реєстру — це не вирок. У базі фіксують тимчасове зупинення, відсторонення і повне анулювання свідоцтва. У кожному з цих випадків наслідки для вашої угоди різні, і важливо їх розрізняти.
Тимчасове зупинення
Якщо в картці з’явився статус «зупинений» і вказано дату, угоди, вчинені до цієї дати, залишаються чинними. Це означає, що нотаріус не має права приймати нові клієнтів, але раніше підписані документи дійсні. Якщо ви вже підписали угоду і бачите, що нотаріус зупинений — панікувати не варто, але варто перевірити, чи ваш документ вже зареєстрований у відповідному реєстрі (наприклад, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Відсторонення за дисциплінарним провадженням
Це серйозніше: підставою зазвичай є порушення правил нотаріального діловодства, підробка документів або конфлікт інтересів. Договори, укладені в період відсторонення, можуть бути визнані недійсними. Якщо ви дізналися про це вже після підписання, негайно зверніться до Нотаріальної палати і одночасно — до адвоката.
Анулювання свідоцтва
Це крайній випадок. Усі угоди, вчинені з моменту, коли з’явились підстави для анулювання, підлягають ретельній перевірці. Якщо ви виявили анулювання вже після підписання, дійте за трьома кроками: отримайте письмове пояснення від Нотаріальної палати, зафіксуйте стан документів і зверніться до суду з вимогою визнання угоди недійсною або до нотаріуса, який тепер обслуговує архів, для повторного посвідчення.
Міжнародний контекст: як влаштовані реєстри в ЄС та США
Європейський і американський підходи допомагають зрозуміти, куди рухається українська система. У цих юрисдикціях реєстри не лише інформаційні, а й інтегровані в процес укладення угод, тобто перевірка відбувається автоматично під час підписання.
Європейський підхід (на прикладі Німеччини та Польщі)
У Німеччині реєстр нотаріусів веде кожна федеральна земля окремо, але з єдиним федеральним ідентифікатором. Доступ обмежений: повну картку бачить лише нотаріус і суд. Громадяни можуть перевірити лише статус, без контактних даних. У Польщі реєстр відкритіший, але всі дані про угоди потрапляють до централізованої системи EKW і EPU, і це дає можливість автоматично перевіряти права власності. Український реєстр ближче до польської моделі за рівнем відкритості, але з обмеженням — у нас ще немає повноцінної інтеграції з Державним реєстром речових прав у режимі реального часу для приватного користувача.
Американський підхід (на прикладі Каліфорнії та Нью-Йорка)
У США нотаріус — це не правозастосовник, а свідок, який посвідчує підпис. Тому американські реєстри містять набагато менше даних: лише статус комісії та термін її дії. Усі правові гарантії — на нотаріальному акті, а не на реєстрі. Це фундаментально інша концепція: американська система перевіряє особу, українська — повноваження і правочин.
Куди рухається Україна
У 2025–2026 роках Мін’юст тестує автоматизовану перевірку: при вчиненні правочину система сама звіряє статус нотаріуса і автоматично блокує операцію, якщо є застереження. Це знімає частину відповідальності з клієнта і перекладає її на платформу. Для приватного користувача це означає, що через рік-два перевірка вручну через сайт Мін’юсту стане резервним інструментом, а основна робота виконуватиметься «під капотом».
Історична довідка: від паперових справ до цифрового реєстру
Щоб краще розуміти, чому реєстр влаштований саме так, корисно знати, як він змінювався.
1991–2026 роки: паперова епоха
Після проголошення незалежності нотаріат в Україні пройшов через період хаотичного становлення. Свідоцтва видавали обласні управління юстиції, реєстр вели в паперовому вигляді, доступний лише в приміщенні. У цей час лише невелика частина нотаріусів працювала прозоро, і ринок послуг часто тримався на особистих зв’язках.
2026–2026 роки: спроба оцифрування
Першу спробу перевести реєстр в електронний формат зробили у 2010 році, але через брак фінансування і політичну нестабільність проект заморозили. До 2014 року паралельно існували два реєстри: паперовий і напівцифровий, і це створювало плутанину. Частина нотаріусів встигала внести дані лише в один з них.
2026–2026 роки: реформа і єдина база
Після 2014 року реєстр остаточно перевели в онлайн. У 2017 році з’явилась вимога обов’язкової реєстрації всіх нотаріальних дій в Єдиному реєстрі, а з 2019 року дані про зупинення і анулювання стали публічними. Саме тоді реєстр почав виконувати свою нинішню функцію — бути первинним джерелом для перевірки.
2026–2026 роки: воєнний стан і цифровізація
Повномасштабне вторгнення внесло свої корективи. Частина реєстрів тимчасово не оновлювалась у перші тижні, але вже з квітня 2022 року система відновила роботу. Більше того, саме в цей час з’явилась ідея автоматизованої перевірки статусу нотаріуса під час угоди, яка реалізується у 2025–2026 роках. Як бачимо, реєстр пережив і пандемію, і повномасштабну війну, і залишається чинним інструментом.
Внутрішні посилання, які варто переглянути перед угодою
Часті запитання (FAQ)
Чи можна перевірити нотаріуса тільки за прізвищем?
Так, у реєстрі передбачений пошук за ПІБ, але результат може містити кілька карток. Краще доповнити пошук містом або номером свідоцтва, і тоді збіг буде точним. Завжди звіряйте ПІБ у реєстрі з паспортом фахівця на прийомі.
Що робити, якщо в реєстрі статус «зупинений», а угоду вже підписано?
Перевірте дату зупинення: якщо вона пізніша за дату вашої угоди, документ чинний. Якщо раніша — зверніться до Нотаріальної палати і одночасно до адвоката, щоб зафіксувати стан справ і вжити запобіжних заходів.
Чи публікує реєстр ціни на послуги нотаріусів?
Ні, у відкритій частині реєстру цін немає. Орієнтири можна знайти на сайтах Нотаріальної палати та в рішеннях регіональних відділень, але остаточна вартість завжди індивідуальна і залежить від типу угоди та обсягу технічної роботи.
Чи можна довіритися нотаріусу, якого рекомендують знайомі, без перевірки?
Рекомендація — це не підстава відмовитися від перевірки. Реєстр існує саме для того, щоб за хвилину переконатися, що фахівець має чинне свідоцтво. Особливо це стосується угод з нерухомістю та спадщиною, де вартість помилки дуже висока.
Як перевірити державну нотаріальну контору?
Державні контори також є в реєстрі: у полі «Тип» стоїть позначка «державна нотаріальна контора». Картка містить назву установи, адресу, керівника і номер контори. Додатково варто звірити дані з сайтом обласного управління юстиції.
Чи є в реєстрі дані про іноземних нотаріусів?
Ні, український реєстр містить лише нотаріусів, які мають чинне свідоцтво в Україні. Якщо вам пропонують послуги іноземного нотаріуса для угоди на території України, це привід уточнити, чи має він відповідне представництво і чи легалізований його підпис для українського права.
Що таке реєстр дисциплінарних проваджень і навіщо він потрібен?
Це окрема база Нотаріальної палати, де зберігаються записи про чинні стягнення і провадження. Вона корисна, якщо ви хочете переконатися, що нотаріус не має поточних проблем, які впливають на його практику. Ця перевірка особливо доречна перед великими угодами.
Чи можна оскаржити дії нотаріуса, якщо в реєстрі він «чинний»?
Так, чинність свідоцтва не звільняє нотаріуса від відповідальності. У разі порушення прав ви маєте право звернутися зі скаргою до Нотаріальної палати, до Міністерства юстиції і паралельно — до суду. Реєстр фіксує лише формальний статус, а не якість конкретної послуги.