Зборівський договір 1649 року — домовленість між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і Військом Запорозьким на чолі з Богданом Хмельницьким. Її уклали після боїв поблизу Зборова. Документ визначав козацький реєстр та умови самоврядування на частині українських земель, але не проголошував повної незалежності від Речі Посполитої.
Коли й за яких обставин уклали угоду
Договір належить до подій Національно-визвольної війни середини XVII століття. Після військових успіхів 1648 року бойові дії продовжилися, а в серпні 1649-го війська Хмельницького та кримського хана Іслама-Ґірея III зіткнулися з королівською армією поблизу Зборова.
Хан розпочав переговори з королем, після чого Хмельницький також уклав домовленість із польською стороною. В історичних викладах дата може подаватися як 8 серпня за старим стилем або 18 серпня за новим. Не слід плутати козацько-польську угоду з окремими домовленостями короля та кримського хана.
Ці події та основні умови стисло викладені в історичному виданні, доступному в електронній бібліотеці Інституту історії України.
Основні умови Зборівського договору
Для розуміння угоди найважливіше розрізняти козацьке самоврядування та повну державну незалежність. Домовленість визначала повноваження гетьмана на частині території, яка залишалася в межах Речі Посполитої.
- Територія. Умови поширювалися на Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства.
- Реєстр. Чисельність реєстрового Війська Запорозького визначили у 40 тисяч козаків.
- Управління. На означеній території влада підпорядковувалася гетьману й козацькій старшині; умови стосувалися також заміщення урядів.
- Шляхетські маєтки. Шляхта отримувала право повертатися до своїх володінь, а люди поза козацьким реєстром не набували автоматично козацького статусу.
- Церковні питання. Частину релігійних питань передавали на розгляд сейму, зокрема питання унії та церковного майна.
Навчальний матеріал з історії держави і права також згадує амністію учасникам повстання та обмеження, що стосувалися євреїв і єзуїтів. Важливо не пропускати ці положення, описуючи документ лише як набір політичних здобутків.
Чому реєстр у 40 тисяч був важливим
Реєстр визначав коло людей, визнаних козаками та пов’язаних із Військом Запорозьким. Ті, хто до нього не потрапив, опинялися в іншому правовому становищі. Саме тому число 40 тисяч мало не лише військове, а й соціальне значення: участь у повстанні сама по собі не означала внесення до реєстру.
Повернення власників до маєтків та становище селян залишалися джерелом напруження. Для оцінки наслідків договору важливо враховувати не тільки текст, а й те, як його положення виконували на місцях.
Релігія та становище громад
Домовленості торкалися православної церкви й питання церковної унії. Навчальні виклади згадують, що питання повернення церковного майна та унії мав розглянути сейм, а київський митрополит мав отримати місце в сенаті. Положення документа й подальше фактичне виконання не завжди варто ототожнювати.
Умови також містили обмеження щодо окремих груп населення. Це частина історії договору: її варто називати прямо, не перетворюючи тодішні обмеження на оцінку сучасних громад.
Що сталося після Зборова
Угода стала компромісом, але не усунула суперечностей між сторонами. Згодом воєнні дії відновилися. Після битви під Берестечком 1651 року уклали Білоцерківський договір, який змінив попередні умови.
Зборівська домовленість важлива для вивчення того, як у середині XVII століття визначали територію та права козацького війська. Водночас називати її проголошенням незалежної України або стверджувати, що кожна її умова була повністю виконана, було б спрощенням.
Поширені запитання
Коли уклали Зборівський договір?
У серпні 1649 року. Дату часто подають як 8 серпня за старим стилем і 18 серпня за новим.
Який козацький реєстр передбачала угода?
У навчальних викладах зазначено 40 тисяч реєстрових козаків. Це положення не означало автоматичного включення всіх учасників повстання.
Чи означав договір незалежність?
Ні. Він передбачав козацьке самоврядування на визначених землях у межах Речі Посполитої.
Інші пізнавальні матеріали — у розділі «Цікаве».